27 січня 2020 року колишній в’язень концентраційного табору Аушвіц-Біркенау Маріан Турський під час вшанування 75-ї річниці визволення табору виголосив слова, які згодом стали гаслом загальнонаціональної кампанії «Не будь байдужим». У промові він закликав не миритися з жорстоким поводженням із меншинами, порушеннями прав людини та історичною брехнею.
Від петиції до масштабу 22 міст
7 серпня у Варшаві відбулася демонстрація під назвою «Моя Польща не б’є, не ображає і не підбурює». Організатори передали до канцелярії прем’єр-міністра та Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі петицію, підписану понад 11 тисячами осіб, з вимогою вжити рішучих заходів проти жорстоких нападів на громадян України.
9 серпня 2026 року кампанія вийшла на загальнонаціональний рівень: демонстрації пройшли у 22 містах Польщі, зокрема у Варшаві, Кракові, Ґданську, Вроцлаві, Познані, Любліні й Лодзі. У більшості міст акції розпочалися після 17:00. Їх організовує Комітет на захист демократії. Учасникам роздавали наліпки «Не будь байдужим» і закликали залишати їх на дверях закладів та авто.
Передумови та реакція влади
За даними польської поліції, від початку 2026 року станом на 17 липня надійшло на 30% більше заяв від українців щодо злочинів на ґрунті ксенофобії, ніж за аналогічний період 2025 року. У 2026 році українці в Польщі подали щонайменше 180 заяв про злочини на ґрунті ненависті, тоді як за весь 2025 рік таких звернень було 275. 29 липня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск провів розмову з президентом України Володимиром Зеленським щодо безпекових викликів для українців у Польщі.
